Ви любите дивитися на себе?
Споконвіку людство виявляло до своєї зовнішності підвищену цікавість. Що тільки не використала древня людина в якості дзеркала. Люди з вищого прошарку суспільства натирали до блиску бронзу і срібло, деякі вдивлялись в мідні тази, зовсім же небагаті люди споглядали свій вигляд просто в ставку або річці.
Свого часу їх наділяли міфічними властивостями - в одну пору вважалося, що через скло дивиться на світ диявол, в інший час були упевнені, що за допомогою них можна лікувати туберкульоз, водянку і віспу. Що найцікавіше - деякі хворі дійсно виліковувалися, і із цього приводу у учених є своя думка, втім, не одноголосна, - одні вважають, що не обійшлося без самонавіяння, інші думають, що метали "теплих" відтінків випромінюють позитивні емоції.
Подивитися на себе перед виходом - це вже звичка
Впродовж тривалого часу (та що там приховувати, і до цього дня) дзеркала мали найсильніші магічні дії. Вони активно використовувалися при різних ворожіннях, обрядах, національних ритуалах.
І навіть грецький філософ Сократ мав із цього приводу свою думку - він рекомендував людині кожен ранок дивитися в нього, і, залежно від того, що в нім відбивалося, "будувати" свій день - якщо на нього дивилася прекрасна, усмішлива особа, він радив збільшувати доброчесність благими справами. Якщо ж звідти дивився виродок, йому тим більше варто було потурбуватися про те, щоб привносити до цього світу позитивні емоції.
Проте у всі часи знаходилися люди, які знаходили їм практичне застосування. Приміром, Леонардо да Вінчі розробив за допомогою них створив цілу систему шифрів, якою користувалася розвідка Франції. Неможливим без цих елементів меблів був би і винахід всесвітньо відомого винаходу - перископа, яке врятувало немало життів жителям ісламу.
У наш час такий елемент декору є присутнім в кожній квартирі. Окрім своєї основної функції - відображати зовнішність людини - воно використовується як візуальний "збільшувач" простору кімнати. Воно так само може служити повноцінним елементом обстановки і родзинкою інтер'єру.